Росія досі заробляє 6 мільярдів доларів від продажу нафти через Україну

З 1 січня 2025 року Україна зупинила транзит російського газу, позбавивши Кремль 6,5 млрд дол. доходів на рік.

На 21-й день після блокування поставок ціни на газ у ЄС стабільні – нижче 500 дол. за тис. куб. м, а Білий дім назвав цю подію найбільшою та найболючішою геополітичною поразкою Москви.

Наступним логічним кроком була б зупинка транзиту нафти, який на третій рік великої війни продовжує приносити бюджету агресора до 6 млрд дол. Тим більше, що майже всі країни ЄС ще в перші місяці великої війни відмовилися від російської нафти.

Винятком є Словаччина, Угорщина та Чехія, яким дали більше часу на пошуки ресурсу неросійського походження. Остання з цим завданням впоралася найкраще і вже через пів року зможе перейти до інших постачальників.

На купівлі нафти з Росії продовжують наполягати лише Будапешт та Братислава, які навіть не збиралися шукати альтернативні шляхи імпорту. До того ж, вони постійно саботують важливі рішення щодо фінансової та військової допомоги та погрожують заблокувати вступ України до ЄС та НАТО.

Щоправда, судячи з останніх заяв прем’єра Дениса Шмигаля, українська влада також не поспішає перекривати потік нафтодоларів до Москви. Чому Україна досі качає російську нафту та як це зупинити?

Скільки російської нафти транзитує Україна

Європейський Союз ще в червні 2022 року заборонив імпорт російської нафти, але діяти це рішення почало не відразу. Країнам блоку дали пів року на пошук альтернативних шляхів постачання.

До того ж, для Угорщини, Словаччини та Чехії був зроблений виняток: їм дозволили й надалі купувати російську нафту, бо в них немає виходів до портів. Це послаблення діє і зараз.

Для цих трьох країн нафта транспортувалася через Україну південною гілкою нафтопроводу "Дружба".

За оцінками консалтингової компанії ExPro, за транзит російської нафти у 2024 році Україна отримала близько 250 млн дол., тоді як від продажу сировини російський бюджет поповнився 6 млрд дол.

Через "Дружбу" у 2024 році Росія поставила 11,36 млн тонн нафти, що на 16% менше за показники 2023-го. Цей обсяг також рекордно низький щонайменше за останні десять років.

Найбільше російської нафти через Україну транспортували до Угорщини – понад 4,7 млн тонн. На другому місці Словаччина з 3,9 млн тонн, на третьому – Чехія з 2,7 млн тонн.

З трьох країн, які отримали відтермінування від ембарго, реальним пошуком альтернативних постачальників займалася лише Чехія. Угорщина та Словаччина майже нічого не робили і досі наполягають на продовженні транзиту через Україну.

За рік Угорщина не знизила обсяг поставок з Росії, а Словаччина зменшила лише на 15%. Чехія ж скоротила імпорт російської нафти на 35%. До того ж остання заявила, що в середині 2025 року зможе повністю відмовитися від нафти з РФ.

Це вдасться зробити завдяки модернізації Трансальпійського трубопроводу (TAL), що пролягає з Італії до Німеччини. Розширення TAL подвоїть потужність для поставок для Чехії до 8 млн тонн на рік, чого достатньо для потреб республіки.

"Цей проєкт дозволить Чехії не боятися перебоїв у поставках нафти з Росії, а також незабаром повністю відмовитися від російського чорного золота", – заявив чеський прем’єр Петр Фіала.

Таким чином, від української труби залежатимуть лише Словаччина та Угорщина, які нічого не зробили для відмови від російської нафти, постійно погрожують заблокувати міжнародну допомогу Україні і вступ до ЄС та НАТО.

Чому Україна не зупиняє транзит

На відміну від угоди щодо газового транзиту, дія якої завершилася 1 січня 2025 року, контракт на постачання російської нафти укладений до кінця 2029 року. Це дає українським урядовцям формальний привід говорити про неможливість блокування потоків російської нафти до Угорщини та Словаччини.

Під час останнього візиту до парламенту прем’єр Шмигаль заявив, що зупинка транзиту нафтопроводом "Дружба" буде порушенням Україною договору Енергетичної хартії та угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Ба більше, як стверджує голова уряду, невиконання зобов’язань може бути використане для притягнення України до відповідальності й виставлення відповідних фінансових вимог.

"Це буде міжнародний арбітраж і сума буде… її немає на сьогодні. Тобто це будуть виставляти й обраховувати країни, які зазнають відповідних збитків, але це будуть, очевидно, якісь великі санкції, великі кошти", – додав Шмигаль.

З такою позицією погоджуються не всі. "Теза Шмигаля про те, що ми не можемо зупинити транзит через порушення угоди про асоціацію з ЄС та Енергетичну хартію, не відповідає дійсності", – каже колишній керівник "Оператора ГТС" Сергій Макогон. На підтвердження своїх слів він наводить два аргументи.

По-перше, Енергетична хартія – мертва угода, з якої ЄС вирішив вийти ще 30 травня 2024 року. Тому посилатися на неї – незрозуміла тактика.

По-друге, в угоді про асоціацію є спеціальна стаття 472, яка дозволяє Україні в разі форс-мажорних обставин, які загрожують національній безпеці, вчиняти будь-які дії для її захисту.

"Це точно дозволяє нам зупинити транзит, бо кошти від експорту нафти йдуть на фінансування війни проти України. Ми не можемо дивитися, як Угорщина та Словаччина щороку відправляють мільярди євро до Росії", – вважає Макогон.

Як можна заблокувати постачання та чи варто це робити

Опитані ЕП енергетичні експерти майже одноголосно висловились за припинення поставок російської нафти до Європи. При цьому інструментів для реалізації такого кроку декілька.

"Звичайно, виходячи з інтересів України, треба максимально скоротити доходи Росії від експорту нафти, яку вона використовує для фінансування війни. Це значні кошти", – вважає керівник Центру енергетичних досліджень KSE Борис Додонов.

При цьому він наголошує, що такий крок може створити проблеми зі Словаччиною та Угорщиною на рівні ЄС. "Фактично вони можуть блокувати всі євроінтеграційні рішення, які вимагають одностайності, включно з виділенням Україні пакету допомоги на 50 мільярдів євро", – пояснив Додонов.

З ним не погоджується Макогон. "Давайте вирішувати проблеми по мірі їх надходження. Вступ України до ЄС буде десь за 5-10 років. Треба спочатку закінчити війну, а вже потім вступати до ЄС. Ми не зможемо закінчити війну, якщо самі будемо допомагати ворогу експортувати нафту", – сказав екс-голова "Оператора ГТС".

За його словами, наразі існує декілька варіантів зупинки транзиту, серед яких оголошення форс-мажору через війну, запровадження санкцій з боку РНБО або шляхом ухвалення закону, який нещодавно зареєстрували у Верховній Раді.

При цьому експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар пояснює, що зупинка транзит газу та нафти мають різну специфіку.

"На відміну від газового транзиту, де Росія не може переключити цей потік на інші напрямки, у випадку нафти така можливість є. Продати ресурс, який не піде по "Дружбі", росіяни можуть через один з терміналів в Усть-Лузі на Балтиці чи з порту Новоросійськ на Чорному морі", – стверджує Гончар.

На його думку, найбільш ефективним методом були б перемовини з Єврокомісією.

"У шостому санкційному пакеті Європа робила тимчасовий виняток щодо транспортування нафти для цих трьох країн. Зараз готується вже 16-й пакет і було б логічно ініціативно запропонувати партнерам завершити дію цього винятку. Але так чи інакше потрібно позбавляти росіян цього фінансового ресурсу, бо це механізм підготовки троянських коней Росії в Європі. Я маю на увазі Угорщину та Словаччину", – додає Гончар.

З ним погоджується енергетичний експерт Геннадій Рябцев. "Зупинка була б логічним кроком, тому що все це виглядає дуже дивно. Вимагаємо від європейців санкцій, а самі продовжуємо качати та дозволяємо росіянам заробляти мільярди", – підсумував експерт.

Джерело: Економічна правда