World Press Photo включив до переможців росіянина, який показав "звільнений Маріуполь"
Про це повідомляє Українська асоціація професійних фотографів. Серед переможців – двоє російських фотографів, одна фотографка з Білорусі, а також знімки двох німецьких документалістів, що торкаються теми російсько-української війни.
Цьогоріч на конкурс надійшло 59 320 фотографій від 3778 фотографів зі 141 країни світу.
У категорії «Одиночні фотографії» від Європи журі відзначило дві роботи, що показують війну в Україні з різних боків – їх назвали «візуальною парою». Флоріан Бахмаєр, німецький фотограф, показав шестирічну Ангеліну з Харківщини, яка після втечі з-під обстрілів страждає на панічні атаки. Нанна Гайтманн, фотографка Magnum Photos для The New York Times, представила знімок Underground Field Hospital, що зображує пораненого бойовика «ДНР», що воював на боці російської армії.
Вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, серед переможців конкурсу і росіяни. Михайло Терещенко, фотокореспондент російського державного інформаційного агентства «ТАРС», здобув перемогу в категорії «Фотографічні історії» (Stories) за серію Protests in Georgia. У ній задокументовано масові антиросійські протести в Тбілісі проти призупинення перемовин про вступ Грузії до ЄС. В інтерв’ю, яке переможець дав ТАРС, він розповідає і про свою роботу в Україні; окупацію Маріуполя він називає «визволенням».
Ще одну нагороду здобула Альона Кардаш, росіянка, яка мешкає в Німеччині. Її проєкт It Smells of Smoke at Home став переможцем у категорії «Довгострокові проєкти» (Long-Term Projects). У ньому авторка досліджує психологічну відірваність сучасної Росії від реальності, де війна називається «спецоперацією».
Також у категорії «Південно-Східна Азія та Океанія» перемогла білоруська фотографка Тетяна Чіпсанова. Її проєкт присвячений предкам маорійського племені Нгаї Таху в Новій Зеландії.
Українська асоціація професійних фотографів прокоментувало результати конкурсу. “Винагороджуючи російських фотографів, які слугують виразниками державної ідеології РФ, конкурс робить видимою позицію агресора, і таким чином сприяє підміні понять: замість засудження агресора акцентує на співчутті до нього. На нашу думку, таке нагородження не відповідає заявленій меті конкурсу — поєднувати світ важливими історіями, особливо в ситуації загарбницької війни, яку Росія веде проти України вже 11 років,” – йдеться у заяві.
Редакція звернувся за коментарем до Міністерства культури та та стратегічних комунікацій України; коментує радник міністра культури Дмитро Золотухін:
"На жаль, ми не вперше стикаємося з таким підходом від західних професіоналів в сфері медіа і культури до злочинів Російської Федерації. Таке несправедливе та наївне відношення до жахіть, які творить путінська кліка вже майже традиційне для людей, що є носіями певних політичних ідеологем ліво-ліберального ухилу. Залишається тільки висловити глибоку печаль з приводу того, що учасники журі різних західних мистецьких конкурсів в сфері фото та кіно настільки нечутливо і зверхньо відносяться до розуміння контексту російської агресії проти України.
З моєї точки зору, проблема не у світлинах конкретних фотографів. Фотографи та відеооператори документують страшні злочини російських агресорів для світу. Так, Євген Малолєтка та Мстислав Чернов продемонстрували героїзм, відкривши для світу російські злочини в українському Маріуполі.
Однак, не можна погодитися із підходом журі, яке поєднало у «візуальну пару» дві роботи, що показують війну в Україні – фото німецького фотографа Флоріана Бахмаєра, на якому зображено шестирічну Ангеліну з Харківщини, яка після втечі з-під обстрілів страждає на панічні атаки, та фото Нанни Гайтманн, що зображує пораненого бойовика російської армії під Бахмутом.
Проблема полягає в контексті, який формують представники журі таких конкурсів. Фотографка Нанна Хейтман зняла пораненого під Бахмутом мешканця окупованих територій, мобілізованого до російської армії злочинців. Журі конкурсу побачило в цій світлині "символічну вагу, що підіймає серйозні питання про національність і політичні розмежування" – про це йдеться на сайті конкурсу.
Не можна не висловити рішуче заперечення цих слів. Вони є свідченням нерозуміння природи російської агресії проти України та демонстрацією знецінення людських жертв, втрат і страждань, з якими стикаються українці внаслідок повномасштабної російської агресії. На жаль, рішення журі сприяє викривленню фактів та розуміння причин і наслідків російського вторгнення в Україну.
Так само, рішення журі поставити поруч в парі світлини маленької дівчинки, яка є жертвою російських злочинів, і особу, яка скоює злочини проти цієї нещасної дитини, демонструє неповагу до загиблих, поранених і незаконно викрадених українських дітей.
Натомість, історії цих фотографій не мають нічого спільного з питаннями національності чи політичних розмежувань. По-перше, ці фотографії свідчать про страшні злочини російської влади.
Серед іншого, фотографія Нанни Хейтман демонструє як російські окупаційні адміністрації здійснюють насильницьку мобілізацію чоловіків на окупованих ними українських територіях, яких змушують чи насильством, чи промиванням мізків йти вбивати своїх одноплемінників – чоловіків, жінок і дітей.
Днями, до речі, Путін підписав черговий указ, згідно з яким усі мешканці окупованих територій мають до кінця вересня або виїхати з окупованих територій та з Російської Федерації, кинувши все своє майно, або отримати російський паспорт та пройти насильницьке медичне обстеження та дактилоскопію.
Поза всяким сумнівом – це підготовка до мобілізації мешканців окупованих територій до російської армії. Таким чином, слід подякувати фотографці Нанні Хейтман за те, що вона задокументувала скоєння росіянами злочину проти людяності та вчинення асимілятивного геноциду на окупованих територіях.
Водночас, їй треба подякувати ще й за те, що своєю світлиною вона доводить, що сили оборони України зможуть максимально жорстоко покарати усіх, хто тероризує українських дітей. Адже, за свідченням журі, зображений на світлині бойовик російської армії втратив ногу і руку. Це гарне свідчення того, що станеться з кожним, хто підняв зброю на українських дітей.
Також слід висловити подяку фотографу Флоріану Бахмаєру за його світлину маленької Ангеліни, яка стала жертвою російських злочинців так само як і сотні тисяч інших українських дітей. Світлина актуалізує питання захисту українських дітей.
Зараз я шукаю персональні контакти представників журі World Press Photo серед яких голова журі Фінбарр О’Рейллі (Ірландія), Жиль Дюлі (Велика Британія), Ілві Ньйокіктьєн (Нідерланди), Тіна Аренс (Німеччина) та Вероніка Далтрі (Італія). Мені здається потрібно перевірити, чи ці члени журі були в Україні. А, якщо не були, то можливо є сенс запросити їх приїхати, щоб поспілкуватися з українськими дітьми.
В Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України поінформовані про цю ситуацію. Маючи досвід спілкування з подібними міжнародними конкурсами, керівництво міністерства відпрацює ситуацію в робочому порядку у співпраці з МЗС України.
Слід ще раз висловити жаль з того приводу, що очевидні речі треба пояснювати європейцям після 10 років війни на європейському континенті."
Распечатать
