Скандал навколо Тарасівського родовища титанових руд: громади Білоцерківщини виступили проти видобутку радіоактивного металу
Про це пише КиївВлада.
Володарська та Маловільшанська громади виступили проти через ризики загрози довкіллю, здоров’ю населення та порушенню екосистеми регіону та річки Рось. Київська облрада стала на бік громадськості, назвавши такі дії держави в умовах війни “небезпечною та безвідповідальною ініціативою”. У Міндовкіллі ж пояснюють включення родовища вимогами Плану для Ukraine Facility та потребами обороноздатності. Титанові руди визнані критично важливою сировиною як для України, так і для країн-партнерів. А Україна має один із найбільших у світі запасів цих ресурсів, тому їх ефективне використання – питання національного інтересу. В уряді запевняють – екологічна оцінка буде обов’язковою умовою початку будь-якого видобутку.
У документі Міністерство пояснило, що у 2024 році були внесені зміни до Кодексу України про надра. Тепер держава має чіткі механізми визначення корисних копалин стратегічного і критичного значення, а також відповідних родовищ, які можуть передаватися у користування на конкурсних засадах через аукціони з продажу спецдозволів на користування надрами.
Так, з метою “виконання вимог Закону та Плану України для Ukraine Facility” (стратегічний документ, розроблений урядом України у співпраці з Європейським Союзом. Він визначає перелік реформ та інвестицій, необхідних для отримання фінансової підтримки від ЄС), а ще – “захисту національних інтересів та підвищення рівня обороноздатності держави” було розроблено проєкт постанови КМУ «Про затвердження Переліків корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення та Переліків ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення». Відповідний проєкт Державна служба геології надр України опублікувала 4 березня.
Таблиця: Перелік корисних копалин та компонентів критичного значення
Таблиця: Перелік корисних копалин та компонентів стратегічного значення
До цього Переліку й увійшло славнозвісне Тарасівське родовище, оскільки має високий потенціал для видобутку титанових руд. У родовищі наявні титан, скандій, цирконій, а також ванадій, дистен, силіманіт, ставроліт, високоглиноземна сировина.
“Титанові руди є стратегічно важливими корисними копалинами України та основою багатьох критично важливих сплавів для оборонної промисловості держави та країн-партнерів, які поставляють своє озброєння на протидію державі-агресору в умовах повномасштабної війни”, – йдеться у роз’яснені.
Крім того, Україна посідає провідні позиції у світі за запасами титану, тому держава зацікавлена в ефективному використанні цих ресурсів, зокрема для підвищення обороноздатності та забезпечення валютних надходжень від експорту.
Як додали до цієї інформації в Державній службі геології надр України, ЄС і США включили титан до переліків критичної сировини, що також підвищує інтерес до українських родовищ. Також участь України у Європейському зеленому курсі зобов’язує забезпечити сталість та екологічність процесів.
Також в держслужбі додали, що з 2019 року скасовано необхідність погодження передачі надр у користування з обласними радами, тобто громади втратили можливість впливати на рішення щодо використання надр на своїй території. І що його розробка Тарасівського родовища була погоджена рішенням КОР ще у 2007 році. І що місцеві бюджети отримують до 30% від сплати ренти з видобутку корисних копалин. Крім того, надрокористувач виконує свої соціальні програми підтримки ініціатив щодо освіти, спорту, екології перед громадами.
Проте Мінекономіки зауважує, що включення Тарасівського родовища до Переліку не означає автоматичний початок видобутку. Перед запуском будь-якої діяльності обов’язково потрібно буде пройти оцінку впливу на довкілля (ОВД), отримати дозвіл на користування надрами через аукціон та одержати висновок з ОВД щодо допустимості діяльності, а ще передбачаються громадські обговорення.
Позиція обласної ради
6 березня під час чергової 31 сесії депутати Київської обласної ради підтримали звернення Володарської та Маловільшанської громад проти видобування циркон-рутил-ільменітових руд на території Білоцерківського району, особливо відкритим способом.
“Включення Тарасівського родовища титанових руд до переліку ділянок, надр стратегічного значення, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами від час війни є надзвичайно безвідповідальною та небезпечною ініціативою”, – йдеться у пояснювальній записці.
Проєкт рішення «Про підтримку звернення територіальних громад Володарської селищної ради та Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області щодо заперечення проти видобування титанових руд був поданий депутатом обласної ради Романом Титикалом 20 лютого 2025 року. Документ пройшов юридичну експертизу та отримав повний пакет супровідних матеріалів.
«Цирконій і супутні метали, які будуть видобуватись, є радіоактивними. Враховуючи велику площу родовища та значні об’єми видобутку відкритим способом та переробки рудних пісків, негативний вплив на навколишнє природне середовище та життя і здоров’я людей може бути дуже значний», – йдеться у зверненні КОР.
Як розповів депутат та голова комісії Київоблради з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Роман Титикало (“Європейська Солідарність”), громади в загальному порядку направили звернення на обласну раду і депутати КОР одразу відреагували на ситуацію, спрямувавши відповідні звернення від обласної ради на Міндовкілля, Мінекономіки та Державну службу геології та надр України.
“Я вважаю, що з екологічного підходу – це взагалі варварська історія. Адже є сучасні технології. Ніхто не говорить, що непотрібно користуватися нашими копалинами, добувати ресурси. Але є можливість добувати їх іншим безпечнішим шляхом – «закритим методом». Натомість зараз намагаються одержати дозвіл на видобування відкритим методом. Видобування титанових руд таким шляхом призведе до утворення величезних карʼєрів, які, своєю чергою, до порушення ландшафту. Атмосферні опади потраплятимуть у ці кар’єри і розповсюджуватимуться територією. Тому ми розуміємо занепокоєння місцевих громад, які до нас звернулися і підтримали їхнє звернення”, – розповів Титикало.
Крім того, у КОР зауважили, що початок розробки Тарасівського родовища неодноразово ставав предметом спору, зокрема ради Володарського та Білоцерківського районів, Білої Церкви й Узина приймали рішення про заборону його промислового освоєння. Зокрема, рішенням Маловільшанської сільради від 6 квітня 2021 року № 04-162/2021 заборонено видобуток рутил-ільменіт-цирконієвої руди на її території.
Екологічні ризики
Територіальні громади Володарської селищної ради та Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району звернулися до Київської обласної ради із закликом заборонити видобування циркон-рутил-ільменітових руд на території району. Причина – потенційні екологічні загрози, які можуть мати катастрофічні наслідки для довкілля та здоров’я мешканців регіону. Громади висловили занепокоєння, зокрема, через можливість забруднення води, атмосферного повітря, знищення родючих ґрунтів і лісових насаджень.
“Що ж друзі, ще у 2021-му році ми звернулися до РНБО, і гадали, що скасування спецдозволу на надрокористування Радою національної безпеки і оборони, поставило крапку в історії з карʼєром, але тепер маємо новину! Проєкт Постанови Кабінету Міністрів України передбачає, що Тарасівське родовище титанових руд, буде включено до переліку ділянок надр стратегічного значення, які надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрам. Відповідно Державна служба геології та надр України отримає можливість виставити право користування Тарасівським родовищем на онлайн-торги. Це єдина ділянка зі стратегічними надрами з Київської області, яку включено до проєкту переліку.
Ми готуємо звернення до Кабінету Міністрів України з запереченнями та вимогою надати розʼяснення”, – повідомляв голова Маловільшанської сільської ради Юрій Дробович.
Зрештою упродовж березня громади, Маловільшанська та Володарська, активно збирали підписи щодо виключення родовища з Переліку ділянок надр стратегічного значення. Зокрема, лише у Володарській громаді вдалося зібрати понад 6,2 тис. підписів.
“За інформацією вилученню підлягають 1015 га земель, з них: 400 га – родючі чорноземи, 615 га – землі лісогосподарського призначення. Враховуючи велику площу родовища та значні об’єми видобутку відкритим способом та переробки рудних пісків, негативний вплив на навколишнє природне середовище та життя і здоров’я людей може бути дуже значний і непоправний: потрапляння рудних пісків під час їх видобування до ґрунтових вод та розпилення цих пісків в атмосферне повітря”, – йдеться у зверненні Маловільшанської громади до Кабміну та Держслужбі геології надр України.
Також у зверненні наголошується, що через великий об’єм видобутку транспортування можливе лише залізницею. Найближча станція — «Роток» у Білій Церкві, а значить, пісок везтимуть відкритими вантажівками по місцевих дорогах. Це загрожує забрудненням повітря, руйнуванням доріг і навколишнього середовища. Кар’єр планують розмістити в басейні річки Рось — головного джерела питної води для Білої Церкви, Умані та десятків інших населених пунктів. Є реальна загроза потрапляння відходів у воду.
“Ми, мешканці Маловільшанської сільської територіальна громада, проти перетворення нашої громади в зону екологічного лиха”, – наголошують в громаді.
Загалом у своїх зверненнях громади висловлюють глибоку стурбованість тим, що промислова розробка руд може призвести до знищення родючих ґрунтів, що спричинить деградацію сільськогосподарських земель, вирубки лісових насаджень, що негативно вплине на екосистему регіону – забруднення підземних і питних вод, що створить ризик нестачі чистої води для мешканців та атмосферного повітря, а це ризик з підвищення рівня захворюваності серед населення. Та знищення флори та фауни, що може призвести до екологічної кризи в Білоцерківському районі.
Передісторія
Розробка Тарасівського родовища циркон-рутил-ільменітових руд неодноразово викликала хвилювання з-поміж місцевого населення. Упродовж десятиліть проєкт намагалися запустити, однак місцеві громади завжди висловлювалися проти. Головні причини протестів – екологічна небезпека та ризики радіаційного забруднення.
Перші спроби освоєння родовища датуються ще в 1964 році. У 2006 році компанія “Рутил-ільменітова компанія” (РІКО) почала проявляти інтерес до Тарасівського родовища. У 2019 році з’явилася інформація, що компанія «РІКО» планує добувати циркон-рутил-ільменітові руди на площі 1015 га між селами Щербаки, Фастівка, Тарасівка та Михайлівка у Володарському районі Київської області. З них 400 га – це родючі чорноземи, а 615 га – лісовий фонд. Запланований метод відкритого видобутку міг призвести до забруднення річки Рось та знищення значної частини природних ресурсів.
20 липня 2019 року в селі Логвин відбулися громадські слухання, на яких мешканці одноголосно висловилися проти розробки родовища, а 29 липня Білоцерківська міська рада провела нараду, на якій депутати висловили одностайну позицію проти будівництва кар’єру та офіційно звернулися до держави з вимогою заборонити видобуток.
Білоцерківська міська рада створила робочу групу для вивчення діяльності «РІКО». Тим часом все більше розповсюджувалася інформація, що розробка кар’єру загрожуватиме водопостачанню понад 500 тисяч мешканців, оскільки мешканці побоювалися забруднення і виснаження водного ресурсу річки Рось. Та були проти вирубки 600 га володарського лісу.
Тож вже 29 серпня 2019 розпочалися масові протести. Понад 500 мешканців Володарського та Білоцерківського районів перекрили трасу Білоцерківка – Володарка з гаслами “Ні кар’єру!”. А вже в вересні мешканці сіл Володарського району провели пікет під Київською облдержадміністрацією, вимагаючи зупинити розробку родовища.
Того ж дня Київська обласна рада постановила звернення до Генеральної прокуратури та інших державних органів з вимогою розслідувати діяльність “РІКО” та зупинити роботу.
26 вересня 2019 року Київська обласна рада офіційно підтримала звернення громад щодо заборони видобутку титану та цирконію у Тарасівському родовищі. А народний депутат Микола Бабенко запропонував на розгляд ВРУ законопроєкт про виключення Тарасівського родовища з програми розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року.
Зрештою спецдозвіл № 5471 від 27.01.2012 ТОВ «Рутил-ільменітова компанія» на видобуток руд був анульований у 2021 році через внесення компанії до санкційного списку РНБО.
Автор: Інна Міхно
Распечатать
